Використання поліграфа (детектора брехні) у трудових правовідносинах: основні аспекти правового регулювання та порядок впровадження на підприємстві.
У сучасних умовах зростаючої конкуренції та необхідності забезпечення високого рівня довіри між роботодавцем і працівником, особливої актуальності набувають інструменти, здатні підвищити ефективність кадрової безпеки. Одним із таких засобів є поліграф, більш відомий як детектор брехні. Його застосування в контексті трудових правовідносин викликає значний науковий і практичний інтерес, оскільки поєднує юридичні, етичні та технічні аспекти.
Поліграф або детектор брехні являє собою спеціалізований прилад, який призначений для реєстрації фізіологічних процесів людини у відповідь на певні зовнішні психологічні стимули. Тобто, попри свою назву, детектор брехні не виявляє саму брехню, а реєструє фізіологічну реакцію (пульс, тиск, біоструми) людини при наданні нею інформації.
Під час тестування, фізіологічні показники людини замірюються у стані спокою або під час відповіді на легкі питання (ім’я людини, стать, вік), відповідь на які буде правдивою. Ці результати є базовими, а відповідно, у разі якщо під час відповіді на інші більш серйозні запитання, показники людини змінюються, то можна казати про потенційну неправдиву відповідь людини.
На сьогоднішній день, поліграф активно застосовується правоохоронними органами України. Такі органи як Національна поліція, СБУ, НАБУ, САП, тощо використовують поліграф як при проведенні конкурсу на вакантні посади, так і під час перевірок вже працюючих осіб. Таке застосування поліграфу у даних органах законодавчо врегульоване. Тобто, існують певні інструкції та порядки, які дозволяють використання і поліграфу і результатів тестування на поліграфі у правоохоронних органах.
Водночас, використання поліграфів у приватній сфері, наприклад при прийомі на роботу чи проведенні корпоративних перевірок жодними нормативно-правовими актами спеціально не регулюється. З огляду на це, перевірка працівників на поліграфі не заборонена чинним законодавством. Втім, на цю процедуру поширюються загальні правові принципи щодо дотримання прав людини, використання результатів тестування, тощо.
При використанні поліграфа на підприємстві слід мати на увазі три базові принципи правового регулювання:
- Обов’язкова добровільна згода.
Відповідно до ст. 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
Тобто, проходження особою поліграфа може бути виключно за наявності її згоди, яка для гарантій роботодавця, має бути викладена письмово. За відсутності такої згоди, проходження тестування може бути розцінене як порушення прав людини.
В свою чергу, відмова від проходження поліграфу не може бути підставою для звільнення чи відмови у прийнятті на роботу, навіть за умови, що такі положення прописані у статутних документах підприємства чи у його внутрішніх положеннях. Звільнення чи відмова у прийнятті на роботу мають бути обґрунтовані іншими підставами.
- Необхідні умови для проходження поліграфу.
Якщо аналізувати спеціальне законодавство з приводу проходження поліграфу, наприклад Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань (Постанова КМУ №449 від 11.05.2017 року), то до загальних умов проведення дослідження відносять: - відповідність поліграфа вимогам ДСТУ 8692:2016 - для досліджень, що проводяться спеціалістом-поліграфологом. Тобто, дослідження має проводитися на сертифікованому обладнанні та особою, що є саме спеціалістом-поліграфологом. - стан приміщення, в якому буде проводитися дослідження. Тут наявні вимоги щодо необхідної площі приміщення, температури та вологості, колір стін, захищеність від зовнішніх факторів, тощо. - належного фізичного та психічного стану об’єкта дослідження. У разі наявності в особи, що проходить дослідження певних гострих захворювань чи больових синдромів, таке дослідження має бути відкладено.
З цього вбачається, що при застосуванні поліграфу на підприємстві слід орієнтуватися на спеціальне законодавство, що регулює дане питання, оскільки його можна застосувати за аналогією права.
- Результати дослідження не є прямим доказом.
Варто відзначити, що результати дослідження на детекторі брехні не є прямим доказом навіть у кримінальному процесі та навіть якщо вони отримані за результатом призначеної судом експертизи. В такому випадку, результати оцінюються тільки в сукупності з іншими доказами.
Аналогічно і в приватній сфері, результати дослідження не можуть бути покладені в основу звільнення, притягнення до відповідальності чи прийняття на роботу. Фактично, роботодавець може використовувати даний інструмент лише з метою виявлення напрямку, в якому слід проводити власне розслідування. Тобто, роботодавець має змогу отримати від працівників певну правдиву інформацію та розглядати усі наявні докази та документи, враховуючи дану правдиву інформацію.
Якщо ж підставами притягнення працівника до відповідальності чи його звільнення виступають лише результати тестування за допомогою поліграфа – з великим ступенем ймовірності дії роботодавця можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Отже, запровадження поліграфічного тестування на підприємстві потребує чіткого дотримання норм чинного законодавства, а також етичних і процесуальних стандартів. Роботодавцю слід ретельно підготуватись до впровадження поліграфічних перевірок на підприємстві, чітко дотримуючись порядку, що буде розглянутий нами нижче.
Порядок впровадження поліграфічного дослідження на підприємстві.
- Внутрішні організаційні документи підприємства.
Якщо підприємство прийняло рішення про використання поліграфу, перш за все необхідно таке рішення документально оформити. Таке оформлення можливо здійснити шляхом видачі відповідного наказу, а також затвердження інструкції чи положення про порядок використання поліграфу. В такому положенні можна вказати як порядок проведення дослідження, так і його періодичність, отримання добровільної згоди працівника та інші аспекти.
Крім цього, такі зміни необхідно довести до відома працівників під особистий підпис про ознайомлення. Впровадження подібного документу дозволить розповсюдити його дію на весь колектив підприємства саме з моменту прийняття такого рішення, оскільки таке рішення фактично регулює трудовий розпорядок підприємства, а дотримання такого розпорядку є обов’язком кожного працівника та закріплено як у Кодексі законів про працю, так і в будь-якому трудовому договорі.
- Проходження поліграфу під час прийняття на роботу.
В даній частині слід зазначити, що підприємство має проводити відбір кандидатів на підставі конкурсу. В такому випадку, при проведенні конкурсу на заняття вакантної посади – серед умов прийняття на роботу слід прописати обов’язкове проведення перевірок претендентів на заняття вакантної посади за допомогою досліджень із використанням поліграфа. При цьому, обов’язково береться добровільна письмова згода особи на проходження поліграфу.
За такої схеми роботи, у випадку відмови особи від проходження поліграфу або за наявності неприйнятних відповідей цілком можливо обґрунтувати відмову у прийнятті на посаду непроходженням особою конкурсного відбору.
- Проходження поліграфу працівниками: комунікація з персоналом.
Ефективна комунікація з працівниками є ключовим етапом у процесі впровадження поліграфічного дослідження на підприємстві. Вона не лише забезпечує прозорість і довіру, але й мінімізує можливі конфлікти, пов’язані з побоюваннями працівників щодо порушення їхніх прав. Цей процес має охоплювати кілька важливих складових.
По-перше, працівникам слід заздалегідь повідомити про намір роботодавця запровадити поліграф як елемент системи внутрішнього контролю або перевірки при прийомі на роботу. Інформація повинна бути зрозумілою, доступною й офіційною, наприклад: - Оголошення під час загальних зборів або нарадах. - Внутрішнє розпорядження або службовий лист. - Розміщення повідомлення на корпоративному порталі.
По-друге, працівникам необхідно чітко пояснити, з якою метою застосовується поліграф, які ситуації підпадають під тестування (наприклад, розслідування інцидентів, перевірка кандидатів на стратегічні посади, планові оцінки ризиків), а також який обсяг даних буде збиратись і як вони оброблятимуться.
Особливу увагу роботодавцю необхідно приділити наступним аспектам: - Праву відмовитися від проходження поліграфа без негативних наслідків; - Захисту персональних даних та конфіденційності результатів; - Праву отримати консультацію або роз’яснення перед тестуванням.
Запровадження поліграфа має супроводжуватись відкритим діалогом: збір зауважень, пропозицій, проведення анкетувань щодо ставлення персоналу до нововведення. Це допоможе скоригувати політику і уникнути конфліктів.
Правильно побудована комунікація дозволяє роботодавцю не лише уникнути правових ризиків, а й зміцнити корпоративну культуру, засновану на прозорості, повазі до особистості та взаємній відповідальності.
Підсумовуючи вищенаведене, варто черговий раз відзначити, що запровадження поліграфа на підприємстві має ґрунтуватися на основоположних принципах: добровільність, інформованість, конфіденційність, правова обґрунтованість і пропорційність втручання в приватне життя особи. Особливу роль відіграє комунікація з персоналом, яка визначає рівень довіри до цього процесу і впливає на ефективність його впровадження.
Таким чином, поліграф може бути корисним інструментом для роботодавця лише за умов етичного використання, дотримання законодавчих вимог і гарантування прав працівників. У протилежному випадку існує ризик юридичних спорів, дискредитації методу та погіршення трудового клімату в колективі.
